підноситися

-о́шуся, -о́сишся, недок., піднести́ся, -су́ся, -се́шся; мин. ч. підні́сся, -несла́ся, -несло́ся; док.

1) Переміщатися, підніматися вгору, у вище положення.

2) Підводитися, підніматися з нормального або похиленого положення у вище чи вертикальне (про очі, голову і т. ін.).

3) Поширюватись над чим-небудь, вище чого-небудь під дією чогось (вітру, повітря і т. ін.).

4) Відриваючись від землі, починати летіти; злітати в повітря, на інші планети.

5) рідко. Летячи, наближатися, підлітати до чого-небудь.

6) тільки недок., рідко. Простягатися, мати напрямок угору.

7) розм. Вставати, підводитися.

8) Ростучи, ставати вищим (про рослини).

9) Височіти над чим-небудь, на тлі чогось.

10) Будуватися, споруджуватися (про будівлю, споруду). || перен. Височіти над чимсь, маючи щось за основу.

11) Зростати, ставати більшим, активнішим за ступенем вияву. || Набувати, досягати вищого рівня, розвиваючись, удосконалюючись і т. ін. || Поліпшуватися (про настрій, почуття). Підноситися духом.

12) перен. Досягати в чому-небудь високого рівня; удосконалюватися. || у сполуч. зі сл. роль, авторитет. Ставати значнішим, вагомішим у чиїхось очах.

13) у сполуч. зі сл. вгору. Звучати гучніше, голосніше (про голос, спів і т. ін.). || Набирати звучання, звучати.

14) тільки недок. Пас. до підносити.